вівторок, 22 лютого 2022 р.

В часи невизначеності чи зростання напруги варто вміти подбати про себе.
Особливо, якщо ви піклуєтеся про дітей або своїх батьків похилого віку.

Тривога - це захисна реакція організму. Вона вмикається, коли відчуває небезпеку, сканує все навколо, готує організм до виживання та вимикається, коли небезпека минула. 

Все набагато складніше, якщо загроза ніби є, але конкретно ми її не бачимо. Або ж, коли вона так і не настає. Адже тоді складно підготуватися, розслабитися. Ми ніби вимушені напружено жити до настання самої події. Живемо в очікувані гіршого. 

Ми можемо розвинути здатність протистояти, адаптуватися і відновлюватися після стресу та негараздів, а також підтримувати або повертатися до стану психічного здоров’я, використовуючи ефективні стратегії подолання. 

Нам варто розвивати індивідуальну стійкість, яка включає поведінку, думки та дії для сприяння особистого добробуту та психічного здоров’я. 

Саме це допоможе нам жити у часи невизначеності.

Нижче, є декілька шаблонів, які можуть нагадати вам про способи турботи про себе, пригадати власні індикатори погіршення свого стану, згадати про способи покращення свого самопочуття та, при потребі, звернутися по допомогу. 

Ніхто не мусить здогадуватися, що вам зле. Шукайте поміч, вона точно є. 

День спонтанного прояву доброти – 17 лютого

 

         Щороку 17 лютого у світі відзначають День спонтанного прояву доброти (Random Acts of Kindness Day). У 1995 році його запровадили в американському місті Денвері і з кожним роком свято почало набувати все більшої популярності. Метою цього дня є заохочення людей до прояву доброти до інших та світу загалом. Спонтанний прояв доброти означає робити щось для іншої людини від щирого серця, без очікувань та особистої вигоди. Найціннішим результатом цього є те, що ці добрі справи приносять користь та радість не тільки одержувачу, але й тому, хто робить ці вчинки та дії. Прояв доброти позитивно позначається як на фізичному, так і на психологічному стані людини.

        Психологи пов’язують ці емоції з певними хімічними реакціями в мозку, що відповідають за викид гормону окситоцину. Зазвичай його називають «гормоном любові», що допомагає знизити кров'яний тиск, поліпшити загальний стан серця, підвищити самооцінку, поліпшити настрій. Він надає людині почуття благоговіння, щирої радості та безмежної вдячності. Окситоцин спричиняє виділення хімічної речовини – оксиду азоту, що розширює кровоносні судини. Це трохи знижує кров'яний тиск, а тому окситоцин називають ще «кардіозахисним» гормоном.

        Коли людина робить щось хороше для інших, то в неї підвищується кількість лімфоцитів та розширюються кровоносні судини. Це також може стосуватися і тих, хто стає свідками спонтанного прояву доброти. Доброта може посилити почуття сили та енергії, допомагає розслабитися та почуватися менш пригніченим. Американські вчені вважають, що добрі люди менше хворіють та довше живуть. Дослідники спостерігали за 400 подружніми парами літніх людей протягом 5 років. Партнери, що проявляли увагу та турботу один до одного, хворіли вдвічі рідше. Дослідники також зауважили, що в середньому чуйні люди живуть на 9 років довше. Імовірно, через те, що в них кращий імунітет та здоровіше серце.

        Згідно з дослідженням японських та американських психологів, проведеним в університеті Квансей Гакуін і коледжі Кобе (Японія), чим більше добрих справ ми робимо, тим щасливіше ми себе почуваємо. На думку вчених, ті люди, які висловлюють іншим свою подяку, ніжність та інші добрі почуття в повсякденних справах, не тільки дивляться на світ з великим оптимізмом, але й фізично почуваються краще.

        Доброта сприяє виробленню природних болезаспокійливих речовин – ендорфінів. Коли людина допомагає іншим, її мозок виробляє велику кількість ендорфінів. Вони мають заспокійливу дію, нейтралізують наслідки стресу та знімають депресію. Прояв доброти до інших є і своєрідним антидепресантом, оскільки наші почуття підвищують рівень серотоніну, (відомий, як хімічна речовина «гарного самопочуття») що забезпечує зцілення та заспокоює.

        Доведено, що в добрих людей рівень кортизолу (гормону стресу) на 23% менше і вони старіють повільніше, ніж інші люди. Коли людина радісна та щаслива, розуміє, що потрібна іншим, то почуття пригніченого настрою може зменшитися, а старіння сповільнитись.

        Університет Британської Колумбії провів дослідження серед людей, які відчували соціальну тривожність. Їм було запропоновано робити по декілька добрих справ на тиждень. Після 1 міс. в них спостерігалося значне підвищення позитивного настрою, задоволеність відносинами та зниження соціального уникнення.

        День спонтанного прояву доброти покликаний підкреслити важливість добрих справ, дій та слів. У День доброти озирніться навколо, допоможіть та підтримайте тих людей, яким це потрібно. Ви можете зробити щось, що допоможе іншому відчути себе краще: наприклад допомогти сусідові запастися продуктами, відвідати самотнього родича, нагодувати птахів у парку, підтримати громаду, що захищає довкілля у вашому районі, посміхнутися дружині (чоловіку) чи дитині. Окрім того, варто вчити дітей бути добрими, чуйними до дорослих, стареньких, тваринок, виховуючи в них почуття відповідальності за кожне слово та дію.

        Іноді найменший прояв співчуття до інших або й навіть слова «будь ласка» або «спасибі» можуть зробити життя іншого кращим. Бути добрим – це не слабкість характеру, а навпаки – велика сила, що допомагає вижити, залишатися людиною і зберігати найкращі та необхідні якості характеру.

        Девізом Дня спонтанної доброти можна вважати слова великого американського класика: «Доброта – це якість, прояв якої ніколи не буває зайвим».

        Будьте уважні та добрі до своїх рідних, сусідів та колег! Намагайтеся щодня зробити щось корисне, добре від щирого серця!


Комп'ютерний полон, або як повернути дитину до реального світу

  

20220119 720220119 8

     Для студентської молоді найбільш характерні три форми Інтернет-залежності:

     - ігрова залежність – пристрасть до онлайн-ігор;

     - залежність від соціальних мереж – пристрасть до віртуальних знайомств і спілкування онлайн, постійне спілкування на форумах, в чатах, у соціальних мережах на противагу живому спілкуванню;

     - нав’язливий веб-серфінг – хаотичні переходи з сайту на сайт, без конкретної мети.

     Кімберлі Янг називає чотири ознаки Інтернет-залежності: нав’язливе бажання перевірити e-mail; постійне очікування наступного виходу в Інтернет; скарги оточуючих на те, що людина проводить занадто багато часу в Інтернеті; скарги оточуючих на те, що людина витрачає занадто багато грошей на Інтернет.

20220119 9     Як уникнути Інтернет-залежності:

  •      - Захопіться чимось. Знайдіть якесь цікаве заняття, яке стане для Вас альтернативою Інтернету. Наприклад, відвідуйте різні гуртки, займайтеся спортом, музикою, танцями, співом і т.д. Займіться разом з другом фізичними вправами. Відпочиньте замість того, щоб сидіти в Інтернеті. Подивіться фільм, сходіть на концерт, почитайте книжку.
  •      - Поповніть запас ваших знань. Наприклад, почитайте енциклопедію замість перегляду Вікіпедії. Таким чином Ви не тільки відволічетеся від Інтернету, а й займетеся самоосвітою.
  •      - Допоможіть на кухні. Ваша сім’я буде вдячна Вам за приготовану вечерю. Заплануйте сімейний вечір. Замість перегляду телевізора, повечеряйте всі разом, а потім знайдіть спільну розвагу, наприклад, пограйте в настільну гру.
  •      - Погуляйте з друзями. Заплануйте похід у торговий центр або на каток, пограйте в боулінг. Уникайте відвідування тих місць, де є доступ до Мережі.
  •      - Встановіть ліміт часу роботи вашого комп’ютера.
  •      - Телефонуйте і зустрічайтеся з друзями замість того, щоб тримати з ними зв’язок через Інтернет.